Проаналізовано уточнену формулу коефіцієнта трансформації (КТ) плоского п'єзотрансформатора поперечно-поздовжнього типу. Показано, що поблизу резонансних частот КТ є прямо пропорційним п'єзоелектричному модулю та обернено пропорційним квадрату частоти. Одновимірна стрижнева модель добре описує перші шість поздовжніх мод.

Проанализированы современные достижения в проблеме потерь энергии в пьезокерамических резонаторах. Приведена новая простая методика экспериментального определения коэффициентов потерь энергии и связи и мнение автора, почему механическая добротность на резонансе и антирезонансе разная. Причина состоит в "зажатой" емкости и в величине коэффициента электромеханической связи. Чем лучше электромеханическая связь, тем сильнее "зажата" емкость и тем выше ее влияние на антирезонансную частоту и добротность.

Проаналізовано сучасні досягнення в проблемі втрат енергії в п'єзокерамічних резонаторах. Нова експериментальна техніка разом з комп'ютером надає можливість наносити багато параметрів резонатора: адмітанс, імпеданс, фазові кути, компоненти потужності тощо. Наведено думку автора, чому добротності на резонансі та антирезонансі є різними. Причина полягає у величинах затиснутої ємності та коефіцієнта зв'язку. Чим кращим є електромеханічний зв'язок, тим сильніше затиснута ємність і тим більшим є її вплив на антирезонансну частоту та добротність. Встановлено також, що значна нелінійність адмітансу в режимі сталої напруги спричинена рівнем миттєвої потужності.

Проаналізовано вимушені коливання багатоелектродних п'єзокерамічних стрижнів (ПКС). Побудовано аналітичну модель для тонкого та вузького ПКС з трьома парами розділених електродів на горішній і нижній основних поверхнях. Одержано формули вхідного адмітансу, характеристичних (резонансних і антирезонансних) частот, а також коефіцієнтів трансформації. Досліджено основні моди коливань та їх парні та непарні обертони. Нова проста експериментальна методика з додатковою комутацією надає змогу вивчати багато параметрів резонатора: адмітанс, імпеданс, фазові кути, компоненти потужності тощо. Експерименти проведено з стрижнями-призмами розміром 70,3 x 8,1 x 6,8/7,1 мм із кераміки ЦТБС-3. Встановлено, що високий електромеханічний зв'язок на обертонах поздовжніх коливань стрижня можна одержати через розділення електродного покриття та протифазного електричного навантаження. У разі коротко замкнених окремих електродів можуть збуджуватися не тільки непарні, а й парні поздовжні моди, яких за суцільних електродів немає.

Проаналізовано проблему моделювання умов електричного навантаження за вимушених коливань п'єзокерамічних резонаторів. Основана на експериментальних даних для режиму "як є" нова проста експериментальна техніка разом із обчисленнями надала змогу вивчати багато параметрів резонатора: адмітанс, імпеданс, фазові кути, компоненти потужності тощо для електричних умов сталої вхідної напруги, сталої напруги на зразку, сталого струму в зразку. Таке комп'ютерне моделювання робить можливим зменшувати експериментальні труднощі та вивчати в лінійному наближенні залежність параметрів резонатора від умов навантаження. Основні моди коливань тонкого п'єзоелектричного стрижня та високої циліндричної оболонки надано як приклад. Встановлено, що значна нелінійність адмітансу в режимі сталої напруги та її відсутність для випадку сталого струму спричинені різною поведінкою рівня миттєвої потужності.

Проведено аналіз сучасних досягнень у проблемі втрат енергії в п'єзокерамічних резонаторах. Наведено, чому механічну добротність на резонансі та антирезонансі є різною. Причина полягає у "затиснутій" ємності та у величині коефіцієнта електромеханічного зв'язку. Чим кращий електромеханічний зв'язок, тим дужче "затиснута" ємність і тим вищий її вплив на антирезонансну частоту й добротність.